Види геморою
Геморой (hemorrhoids) – це захворювання венозного апарату прямої кишки, якому притаманне варикозне розширення венозних сплетінь під слизовою оболонкою ампули прямої кишки і під шкірою заднього проходу. Вони також звуться кавернозними сплетіннями. Вони періодично переповнюються кров'ю, набухають і розширюються, втрачаючи свою еластичність. Це створює передумови для кровотеч з них або для їх тромбування.
На це захворювання страждають більше 10%-15% дорослого населення, його питома вага серед хвороб прямої кишки становить близько 42%1. Проблема геморою актуальна для кожної другої жінки, що народила і для 70% професійних водіїв.
Однак у суспільстві захворювання, в силу його локалізації в області заднього проходу, до сих пір сприймається багатьма людьми як «ганебне», через що геморой часто приховується, а своєчасне звернення до лікаря-фахівця відкладається. Це може сприяти його затяжному перебігу та розвитку ускладнень у вигляді кровотеч, тромбозу, випаданню гемороїдальних вузлів тощо.
Головний механізм розвитку геморою — це порушене співвідношення між припливом крові до венозних сплетінь прямої кишки і відтоком від них. Якщо приплив крові в нормі, а відтік утруднений, виникає застій крові у венозних сплетіннях, що загрожує розтягненням кровоносних судин, витонченням і зменшенням еластичності їх стінок. Це створює умови для кровоточивості з розширених, переповнених кров'ю венозних сплетінь (при різкому підвищенні тиску в них, наприклад, при напруженні) або для тромбозу (при тривалому застої крові).
Поширені причини виникнення геморою
Причини виникнення геморою добре вивчені. До них належать:
- Спадкова схильність до варикозного розширення вен
- Малорухомий спосіб життя
- Дисфункція кишківника, зокрема хронічні запори
- Сильні фізичні навантаження, піднімання важкого
- Зловживання алкоголем
У жінок додатковими факторами для появи геморою можуть бути:
- Період вагітності та пологів
- Незбалансований раціон, що провокує часті запори (виснажливі монодієти для схуднення)
- Тривалий прийом гормональних контрацептивів, які знижують тонус вен і сприяють підвищенню згортання крові
Види та стадії геморою
Критерії класифікації захворювання: ступінь та вираженість збільшення гемороїдальних вузлів, характер дистрофічних змін. За різними класифікаційними ознаками розрізняють гострий і хронічний, внутрішній і зовнішній геморой, виділяють різні стадії захворювання.
Гострий геморой прийнято поділяти на кілька стадій3:
I стадія — м’яз підслизового шару прямої кишки та зв'язковий апарат змінені незначною мірою, але серед еластичних м'язових волокон вже зустрічаються поодинокі дистрофічні клітини м'язів. Ця стадія проявляється як кровотеча з вузла, і виявити її можна лише в разі аноскопії.
II стадія — дистрофічні процеси продовжують розвиватися під впливом несприятливих факторів (закреп, тривале натуження під час дефекації, важка фізична праця, вагітність тощо). На цій стадії вузли випадають в анальний канал під час натуження.
III стадія — вузли випадають під час натуження, і їх необхідно вправляти вручну.
IV стадія — внутрішні вузли постійно випадають з анального каналу, поєднуючись із зовнішніми вузлами.
Як проявляється геморой
Якими б факторами не був викликаний геморой, та які б причини не лежали в основі його розвитку, клінічна картина однотипна. Початкові симптоми геморою – відчуття важкості, тиску, свербіж і помірне печіння в області заднього проходу. Надалі приєднується біль, виділення крові різної інтенсивності й частоти, гемороїдальні вузли випадають, присутнє відчуття здуття живота і неповного випорожнення кишківника.
Прогресує симптоматика повільно. На ранніх стадіях (І та ІІ), протягом декількох місяців і навіть років, вона обумовлена процесами, що лежать в основі формування утворень, при яких провідними є функціональні зміни. Відповідно, процеси, що протікають, мають оборотний характер. На III-IV стадіях патологічний процес вже обумовлений переважно порушеннями еластичності м'язово-зв'язкового апарату кишкових структур, що робить його незворотним.
Щоб дізнатись про розвиток захворювання, ознайомтеся зі статтею про симптоми та ознаки геморою.
Симптоми залежать від низки факторів факторів: формою і стадією захворювання.
- Внутрішній геморой, при якому гемороїдально розширені судини розташовані глибоко у прямій кишці, дуже рідко випинаються за межі ануса, а кров'янисті виділення нерясні та періодичні.
- Зовнішній геморой, для якого характерно розташування вузлів близько до анального сфінктера, проявляється більш виражено: сильний больовий синдром і явне виділення крові.
Під час обстеження лікар може побачити один чи декілька вузлів, збільшених у розмірі, темно-бордового кольору.
Ускладнення
Кровотеча з гемороїдальних вузлів – одне з найбільш небезпечних ускладнень. У важких запущених випадках тривала та постійна кровотеча сприяє розвитку анемії до рівня гемоглобіну 45-60 г/л (при нормі 120-140 г/л).
Гострий парапроктит – ще одне ускладнення, яке розвивається на тлі тромбозу та запалення прилеглих тканин. Менш частими ускладненнями, що проявляються на пізніх стадіях захворювання, стають тріщини заднього проходу і неспроможність анального сфінктера, яка проявляється нетриманням газів.
Якщо у вас геморой, що робити?
Найголовніше – не займайтеся самолікуванням і не затягуйте з візитом до лікаря-проктолога! Не слід покладатися виключно на самостійне вивчення літератури та веб-сайтів. Намагаючись з'ясувати, що таке геморой і як його лікувати, важливо не втратити час і не запустити хворобу. Тільки фахівець після ретельного обстеження може поставити діагноз «геморой», виявити його причини та призначити лікування. Не забувайте, що цей симптомокомплекс може бути проявом інших, більш серйозних захворювань, терапія яких вимагає специфічного підходу.
Список літератури:
- В.К.Казимирко,М.П.Захараш, А.И.Пойда, В.И.Мальцев. Патология дистального отдела кишечника: механизмы развития, лечение. Київ, Моріон, 2008. 160 С.
- Воробьев, Благодарный, Шелыгин: Геморрой: руководство для врачей. ЛитТерра, 2010. 200 С.
- Долгих О.Ю., Соловьев О.Л., Столяров С.А., Супильников А.А. Геморрой: Учебное пособие. – Самара: Учебно-методическое объединение по медицинскому и фармацевтическому образованию вузов России; Медицинский институт «РЕАВИЗ»; 2013. – 152 с.
- Семионкин Е.И., Огорельцев А.Ю. Атлас колопроктологических заболеваний. Учебное пособие. ГЭОТАР-Медиа, 2016. 80 С.
- Стяжкина С. Н. Геморрой болезнь XXI века. Оперативное лечение геморроя / С. Н. Стяжкина, А. В. Иванова, Е. А. Лапина. // Проблемы Науки. – 2015. – №6. – С. 197–201.
